-
1 written law
-
2 власність
ВЛАСНІСТЬ - максимально можливе розпоряджання предметами різного роду, встановлене звичаєвим чи писаним правом. Суб'єктами В. можуть бути окремі індивіди чи колективи; відповідно розрізняють індивідуальну (приватну і суспільну) та колективну В. Індивіди можуть виступати співвласниками, і таку форму В. відрізняють від колективної В., оскільки суб'єктом колективної В. є певний колектив, взятий у цілому. Об'єктами В. можуть бути природні та штучні об'єкти, включаючи ідеї, задуми, проекти, різного роду інформацію ("інтелектуальна В."). У деяких суспільствах у минулому узаконеними об'єктами В. були люди (рабовласництво), в наш час рабовласництво існує лише в прихованій формі (de facto, а не de jure). Інститут В., що його встановлює звичаєве чи писане право (включаючи поєднання обох), передбачає певні способи набуття права В., використання цього права та способи відмови від В.: переведення В. в статус нічийної, передачі права В. іншій особі (продаж, дарування тощо). Особливості інституту В. залежать від типу суспільства, вони змінюються також історично. З В., як правило, пов'язаний рівень добробуту, суспільне становище, влада, рівень свободи, повага (престиж) і т. д. Тому форми В. та норми, які регламентують право В., перебувають у центрі уваги політичної філософії. Різні концепції політичної філософії та відповідні політичні ідеології відрізняються тим, який інститут В. вони вважають прийнятним О. скільки центральним у політичній філософії є поняття "справедливість", то найчастіше право В. розглядається під кутом зору забезпечення бажаного рівня соціальної справедливості. Виникнення сучасного суспільства і ринкової економіки було наслідком того, що інститут В. став ґрунтуватися на праві В., у відповідності з яким відчуження В. виключається. Основна аргументація на користь права В. полягає в тому, що воно забезпечує більший рівень незалежності людини (її свободи), а також розв'язує економічну ініціативу, забезпечуючи тим самим високі темпи економічного зростання.В. Лісовий -
3 enacted law
законодавче право; писане право -
4 written
1. adj1) письмовий; писемний; писанийwritten order — військ. письмовий наказ
2) рукописний3) написанийwritten in marble — довговічний; неминущий (про славу, пам'ять)
2. p.p. від write* * *I ['ritn] a1) письмовий; писанийwritten order — вiйcьк. письмовий наказ
written evidence — юp. письмовий доказ
written law — юp. " писане" право, статутне право
written proceedings — юp. письмове проведення
2) рукописнийto read written hand — розбирати по написаному, читати чий-н. почерк
3) написанийII [`ritn] p. p.written in marble — вічний, неминущий (про славу, пам'ять)
від write; v -
5 written
I ['ritn] a1) письмовий; писанийwritten order — вiйcьк. письмовий наказ
written evidence — юp. письмовий доказ
written law — юp. " писане" право, статутне право
written proceedings — юp. письмове проведення
2) рукописнийto read written hand — розбирати по написаному, читати чий-н. почерк
3) написанийII [`ritn] p. p.written in marble — вічний, неминущий (про славу, пам'ять)
від write; v -
6 обязательство
зобов'язування, сов. зобов'язання. [Їй надається право… вступати в зобов'язання]. -во письменное - зобов'язання на письмі, писане зобов'язання. -во долговое - зобов'язання боргове. -ва взаимные - зобов'язання взаємні, обопільні. Принять на себя -ва по отношению к кому - взяти на себе зобов'язання до кого. Исполнить свои -ва - виконати свої зобов'язання, додержати своїх зобов'язаннів. Давать -во, брать -во - см. Обязываться.* * *зобов'я́зання и зобов'яза́ннядолгово́е \обязательство — эк. боргове́ зобов'я́зання
См. также в других словарях:
сертифікат — Сертифікат, цертифікат: Цертифіката, сертифікат: писане посвідчення [47] платний документ на право одержання чого небудь [46 2] посвідчення, письмове свідоцтво [47] тут: посвідчення письмове свідоцтво [20] … Толковый украинский словарь